А ми готові й надалі розповідати ще більше про талановитих дітей Гуцульського краю та всієї України.

А ми готові й надалі розповідати ще більше про талановитих дітей Гуцульського краю та всієї України.

Ба, більше, - ми продовжуємо підтримувати розвиток мистецтва, спорту, музики.

Цього року Максим Заремський вкотре долучився до проведення художнього конкурсу, що16 років поспіль оголошує Путильська художня школа. Організатори запропонували дітям розкрити тему: «Що я хочу попросити у Святого Миколая». Майже 200 художніх та декоративно-прикладних робіт було представлено на огляд членам журі.

Цього разу конкурс значно розширив свою географію. Окрім робіт талановитої молоді Путильщини та Вижниччини, авторські твори приїхали чи не з кожного куточка України – Запоріжжя, Сумщини, Полтавщини, Вінниці, Івано-Франківщини.

А тепер ми готові здивувати своїх підписників. Як ви гадаєте, що могло приїхати до Путили у посилці, яка важить 18 кілограмів? Це неймовірні керамічні вироби – фігури людей, ангелів, птахів, домашніх улюбленців, свійських тварин, диких звірів, будиночки, підсвічники, казкові персонажі. Техніка виконання: глина, ручне ліплення, розпис, полива. Роботи учнів Опішнянського державного художнього ліцею ім. В. Кричевського залишаться в подарунок путильчанам та зберігатимуться у стінах місцевої художньої школи. Окремої уваги заслуговують роботи вихованців інклюзивного центру.

Чи не в усіх дитячих творах була відображена єдина мрія – це мир, затишок, любов, родина. Просили юні художники у Святого Миколая подарунки для ЗСУ й благословення для української землі.

Тож переможців визначено. Вони незабаром отримають грамоти, медалі, подарунки. Конкурс пройшов за фінансової підтримки народного депутата України Максима Заремського.

Ми щиро дякуємо засновнику та організатору конкурсу – директору Путильської художньої школи Тарасу Ковальчуку за ідею та можливість доторкнутися до творчого світу сучасної дитини. Окрема подяка всім учасникам, викладачам та батькам, які не зважаючи на жодні труднощі, вперто долають відстань, стереотипи й залишаються неймовірно щирими, великодушними, готовими розвивати свої таланти, ділитися досвідом, бути креативними й подекуди – непередбачуваними.

І нехай здійсниться мрія кожної дитини! Все буде Україна!

Оксана Порох