Максим ЗАРЕМСЬКИЙ: Про необхідність розчистки русел гірських річок та інші протипаводкові заходи на Путильщині

Наприкінці минулого року понад сотню жителів села Розтоки звернулися до народного депутата України Максима Заремського з проханням на законодавчому рівні дозволити проводити НЕпромислові руслорегулюючі роботи в гірській річці Черемош та посприяти у будівництві берегоукріплень. Така необхідність визріла через часті підтоплення повенями домівок, господарських споруд, погребів, полів, руйнування доріг та мостів, які за останні десятиліття трапляються у Карпатах все частіше. Тут варто наголосити, що йдеться не про масовий видобуток корисних копалин з дна водойм, а саме про руслорегулюючі роботи – розчищення та збільшення пропускної спроможності русла, відведення річки від обійсть та інфраструктурних об’єктів.

Щоб прийняти зважене рішення, народний депутат України Максим Заремський направив запит до фахівців басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет. Що й дало привід на скликання робочої групи, яку очолив заступник начальника басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Олександр Рошко. У обговоренні взяли участь депутати Усть-Путильської ТГ, громадськість, представники органів місцевого самоврядування з Івано-Франківщини та представницької гілки влади Вижниччини, фахівці дорожньої служби.

Руйнівна сила стихії

«Ми завчасно боїмося весни, коли почнуть танути сніги й у Черемоші підніметься рівень води. А що буде влітку, коли випадатимуть проливні дощі протягом кількох днів? Що робити, коли посеред ночі вода вкотре наповнюватиме оселі? Коли врешті буде прийняте розумне рішення і річка перестане нам загрожувати?», - запитували горяни у членів робочої групи, які 12 січня взялися обстежували дві небезпечні ділянки Черемоша у селі Розтоки.

Урочище Пісок. Під постійною загрозою затоплення тут знаходяться півтора десятка господарств. Влітку 2020 року повінь суттєво пошкодила (підмила) бетонну дамбу, утворивши прірви вздовж дорожнього полотна. Звісно, діри засипали. Та люди побоюються, що наступна повінь може вщент зруйнувати укріплення й затопити їхні будинки.

Розтоківчани кажуть, коли у 2008 році паводок завдав колосальних збитків Путильщині, річка зайняла обжиті ними території й стала небезпечною.

- Ось тут раніше були наші толоки, випасалася худоба, а зараз тече Черемош. Відтоді ми живемо в постійному страху. До того ж дамба пошкоджена. Потрібно відвести русло річки та укріпити берегову лінію, щоб запобігти можливому лиху, - вважають місцеві жителі.

Центр Розтоків теж під загрозою затоплення, де Черемош часто виходить з берегів, намагаючись зайняти обжиті людьми території. Щоб запобігти нещастю, русло річки не завадить розчистити від піщано-гравійних намивів, а береги укріпити габіонами.

Не заперечують цій думці сусіди – керівники органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області, бо річка неодноразово затоплює і їхні підвідомчі території. Якщо раніше сторони не могли зійтися на спільному рішенні, то тепер твердо готові об'єднати зусилля й приборкати Черемош.

14 років полеміки:

чи вдасться цього разу вирішити наболілі питання?

Минуло 14 років, відколи у 2008 році паводок завдав чи не найбільшої шкоди Путильщині за роки незалежності України. Відтоді стихійні природні явища відбуваються чи не щоліта. А жителі Розтоків щоразу опиняються в епіцентрі лиха. Місцеве населення звикло щороку зустрічати різних представників робочих груп, з надією, що вже цього разу вони діждуться реальних результатів.

І вже першим вагомим досягненням влади за останні два роки стала добудова мостів у Розтоках у рамках «Великого будівництва Президента України», а також прокладання якісних шляхів, ремонт та будівництво інших мостів на Путильщині. Цього року масштаби робіт зростуть. І дороги таки підуть в гори!

Та для запобігання наслідків повеней цього недостатньо. Бо все ж потрібно проводити руслорегулюючі роботи у місцях, де є реальна загроза населеним пунктам. А гравій має слугувати потребам громади для будівництва дамб, обслуговування місцевих доріг. Та це не має стати приводом для перетворення річок на піщані кар’єри. Адже через надмірні дії знову постане загроза пересихання русел чи, навпаки, підтоплень сіл, знищення риб й інших живих організмів. Не секрет, що не зважаючи на заборону видобувати піщано-гравійну суміш з річок, є непоодинокі факти браконьєрства. А це неприпустимо. Тому прийняття відповідних законодавчих дозволів, водночас мусить передбачати й більш жорсткішу систему покарань осіб, що намагатимуться незаконно видобувати сировину з русел річок.

- Щоб прийняти правильне рішення, обов’язково хочу почути думку фахівців басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет. Маючи проект майбутніх робіт та його кошторисну вартість, буду міркувати над джерелами фінансування необхідних заходів. Також потрібно надати законний дозвіл на розчистку русел гірських річок у місцях, де існує реальна загроза підтоплення територій. Тоді громади отримають можливість покращити стан комунальних доріг. Та наголошу, промисловий (масовий) видобуток піску й гравію з гірських річок має залишитися під суворим табу. Водночас, доведеться контролювати обсяги видобутку піщано-гравійної суміші аби не нашкодити природі. Свою пильність у цій справі мають проявляти й самі горяни», - прокоментував Максим Заремський.

Свої дії аргументував і заступник начальника басейнового управління водних ресурсів річок Прут і Сірет Олександр Рошко. Він зауважив, що робоча група в Розтоках працює за ініціативи народного депутата України Максима Заремського, опираючись на звернення громадян, підкріплених сотнею підписів. Йдеться про урочище Пісок села Розтоки, де потрібно запобігти підмиванню дамби вздовж автомобільної дороги Р-62 «Криворівня-Чернівці». Ще одна небезпечна ділянка є в центрі села. Обстеживши місцевість, спільно з представниками сусідньої області, будуть надані відповідні пропозиції, а відповідні фахівці візьмуться за виготовлення проектно-кошторисної документації щодо руслорегулюючих та берегоукріплювальних робіт у цій місцевості. Також Держагенство водних ресурсів України готує на розгляд депутатам ВРУ пропозиції щодо внесення змін до Водного кодексу України в частині надання дозволу на видобуток піску та гравію з русел гірських річок.

До теми:

- Швидкість течії гірської річки сягає від 1 до 4,5 м/сек, а під час повені – понад 5 м/сек.

- Річку Черемош вважають найекстремальнішою на Буковині, де розвинений водний туризм (рафтинг). Вона є правою притокою Прута. З’єднуються ці дві річки в селищі Неполоківці. Найбільшою правою притокою Черемоша є річка Путилка. В основному гірські ріки живляться паводками, які часто бувають руйнівними. Третьою водною артерією Путильщини є Сучава.

- У червні 1969 року на Західній Україні пройшли інтенсивні грозові дощі, котрі спричинили стихійне лихо. Рівень води значно піднявся у таких річках: Дністер, Прут, Черемош, Бистриця, Тлумач, Тиса. Цей паводок вважають найбільшим в історії Західної України. Подекуди кількість опадів складала 150-250 мм за 24 години (1,5-2,5 місячної норми опадів).

- 1998 рік – повінь на Закарпатті. Трагедія припала на холодну осінь: 3-5 листопада. Тоді з берегів вийшли п’ять річок. Було підтоплено майже 120 населених пунктів. У зоні стихії опинилися 350 тисяч людей (третина жителів Закарпатської області).

- У 2000 році паводки на Заході України повторилися.

- 2008 рік. Від паводку сильно постраждав Путильський район. Уже після піку повені, 28 липня, на території Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Чернівецької та Івано-Франківської областей було підтоплено 40 601 житловий будинок і 33 882 га сільськогосподарських угідь, пошкоджено 360 автомобільних і 561 пішохідний міст, розмито 680 км автомобільних доріг. Повінь охопила Молдову, Румунію, Словаччину. Загинуло 30 осіб, з них шестеро дітей.

- 2010 рік повінь вкотре вдарила по гірських селах Буковини.

- 2020 рік. Пік паводку припав на 23-27 червня, його вважають найбільшим в історії Західної України за останні 60 років. Пошкоджено більше 750 км доріг та майже 300 мостів. Більший удар припав на Галичину. На Путильщині вода забрала життя двох людей.

- 2021 рік. Внаслідок зливових дощів на Буковині було підтоплено села Вікно, Погорілівка, Веренчанка, Брідок, Хрещатик, Ржавинці, Репуженці, Чорний потік, Бабин, Добринівці, Горошівці, Баламутівка, Юрківці, Боянчук, Товтри, Киселів, Кострижівка Чернівецького району. Пошкоджено 70 житлових будинків та 150 дворогосподарств у 17 населених пунктах.

- Найпоширеніші причини повеней у горах: видобуток лісу (якщо є природний незайманий ліс, то масштаби змиву водної ерозії, на порядок нижчі), засмічення гірських територій (йдеться і про побутові відходи, і про деревні), тривалі проливні дощі (коли за добу може випасти місячна норма опадів) та інші.

Пресслужба народного депутата України Максима Заремського.