Пояснюю раз і назавжди: народний депутат не ремонтує дороги — але я не ховаюся від проблем людей

Під час прийомів громадян більшість звернень справді стосувалися жахливого стану доріг.

Люди говорили про розбиті маршрути, небезпечні ділянки, відсутність ремонту та роки бездіяльності відповідальних служб.

І кожному я чесно пояснював: народний депутат не ремонтує дороги, не має дорожньої техніки, не обирає підрядника, не проводить тендери, не підписує акти виконаних робіт і не може одноосібно виділити кошти з державного чи місцевого бюджету.

Тому я не обіцяв: «Я особисто зроблю вам дорогу».

Я говорив інше: разом із людьми буду добиватися її ремонту всіма доступними мені законними способами.

Що мною вже зроблено:

Після прийомів громадян звернення людей не були забуті чи відкладені.

Я:

- зафіксував проблемні дороги та конкретні вимоги мешканців;

- направляв депутатські звернення і запити до відповідальних органів;

- вимагав проведення обстежень, визначення балансоутримувачів та включення найбільш критичних ділянок до переліку першочергових;

- порушував питання фінансування, строків ремонту та відповідальності посадових осіб;

- контролював отримання відповідей і повторно звертався у випадках формальних відписок або бездіяльності;

- контролював отримання відповідей і повторно звертався у випадках формальних відписок або бездіяльності;

І на направленні одного листа моя робота не закінчується. Документ потрібно супроводжувати, контролювати відповідь, вимагати повторного розгляду, шукати фінансування і публічно показувати, хто працює, а хто лише перекладає відповідальність.

Хто насправді відповідає за дороги:

За дороги державного значення, їх утримання та поточний ремонт відповідають Державне агентство відновлення та регіональні Служби відновлення. Саме обласні Служби проводять ремонти й експлуатаційне утримання таких доріг.

Вулиці та дороги всередині міст, селищ і сіл перебувають у віданні органів місцевого самоврядування та є комунальною власністю. Отже, за них відповідають громади, їхні виконавчі органи, комунальні підприємства або визначені ними балансоутримувачі.

За дороги загального користування місцевого значення відповідають визначені обласною владою замовники та балансоутримувачі. Саме вони мають замовляти проєкти, проводити закупівлі, визначати підрядників, контролювати роботи та звітувати за використані кошти.

Тому запитання повинні звучати не лише до народного депутата.

Потрібно запитувати:

- що зробив голова громади;

- які рішення прийняли місцеві депутати;

- які дороги включила до пріоритетів обласна влада;

- що зробив балансоутримувач;

- які роботи замовила дорожня служба;

- де передбачено фінансування;

- хто є підрядником;

чому роками немає результату.Що може народний депутат:Народний депутат може направляти депутатські звернення і запити, вимагати офіційних відповідей, порушувати питання перед Урядом, міністерствами та обласною владою, вносити бюджетні пропозиції, проводити зустрічі, здійснювати парламентський і публічний контроль.Депутатське звернення є обов’язковим для розгляду посадовою особою. Але воно не є наказом народного депутата негайно заасфальтувати дорогу, оскільки депутат не підміняє собою виконавчу владу, замовника робіт або підрядника.Саме цими інструментами я користувався і продовжуватиму користуватися.Щодо коментарів «ви обіцяли зробити дорогу»Скажу прямо: не потрібно приписувати мені слів, яких я не говорив.Я не розповідав людям казок і не обіцяв особисто приїхати з асфальтом та технікою. Я чесно пояснював межі своїх повноважень і брав на себе зобов’язання представляти інтереси людей, добиватися реакції відповідальних служб, шукати можливості фінансування та контролювати виконання.Саме це я робив і роблю.Я нормально ставлюся до обґрунтованої критики. Але критика повинна бути чесною, а відповідальність — адресною.Бо зараз інколи виходить за відомим принципом: того вола, який тягне, ще й б’ють, а ті, хто має прямі повноваження, бюджети, техніку і посадовий обов’язок ремонтувати дороги, спокійно відсиджуються осторонь.Роками можуть мовчати голови громад, місцеві та обласні депутати, посадовці, дорожні служби й балансоутримувачі. Але претензії чомусь пишуть тому, хто зустрічається з людьми, порушує проблему і надсилає документи.Так бути не повинно. Моя позиціяЯ не буду обіцяти людям те, що не належить до моїх повноважень.Але я також не скажу: «Це не моя компетенція — звертайтеся кудись інде».Моя робота — бути разом із людьми, представляти їхні інтереси, вимагати дій від відповідальних органів і не дозволяти їм ховатися за формальними відписками.Я продовжу:

направляти звернення і запити;

вимагати визначення конкретних строків;

добиватися включення доріг до першочергових;

порушувати питання фінансування;

публікувати відповіді посадовців;

називати тих, хто реально працює, і тих, хто роками нічого не робить.Я не ремонтую дороги — це правда. Але я працюю, щоб відповідальні за їхній ремонт нарешті почали виконувати свої обов’язки.І саме це я обіцяв людям: не залишити їх сам на сам із проблемою, а разом добиватися результату.