Селятинська високогірна громада потребує системної фінансової підтримки від держави!

Кожен робочий візит до Селятинської територіальної громади розпочинається із очевидного – незадовільного стану ґрунтової дороги. Саме тому я ініціюватиму передачу доріг обласного (місцевого) значення на баланс громад із відповідним фінансуванням та транспортом. Такий крок дозволить на місцях приймати рішення про вчасний ремонт шляхів, розчищення їх від снігу, або ж будівництво дренажних систем, укріплень, тощо.

Ще одним важливим завданням переді мною буде домогтися для гірських громад Буковини регулярного надходження до місцевих бюджетів додаткової державної дотації (у тому числі й на розвиток територій). Ще наприкінці серпня я спрямував депутатський запит до прем’єр-міністра України Юлії Свириденко, а незабаром ініціюватиму зміни до відповідних законів щодо системної фінансової підтримки гірських територій з держбюджету.

Важливість цих питань я обговорив і з головою Селятинської громадим Валерієм Полянчуком. Адже на відміну від рівнинних територій у гірських громадах бюджет наповнюється – мізерними надходженнями, котрих не вистачає навіть на зарплату та комунальні послуги і це зважаючи на природні лісові багатства цих територій. Отож я та мої колеги-депутати продовжуємо наполягати на встановленні ставки податку для лісових земель на рівні двох відсотків від їх нормативної грошової оцінки та зарахування до бюджету громад 100 відсотків рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. А нещодавно на Буковині, Івано-Франківщині, Закарпатті ми провели круглі столи з обговорення закону Про ринок деревини, де врахували позиції бізнесу й влади, прописавши економічні та організаційні засади функціонування галузі.

Для мене важливо, щоб всі ті питання, які озвучують жителі 202 виборчого округу були почуті в стінах українського парламенту та уряду і як результат – затверджені в законопроектах чи постановах. Саме у цьому й полягає специфіка моєї роботи як депутата-мажоритарника. Бо саме для цього мене й обрали люди, щоб вирішувати проблеми свого округу. Для цього потрібно знати життя громад, сіл та міст з середини. Саме тому, я постійно навідуюся до найвіддаленіших населених пунктів Буковини, долаю бездоріжжя, зустрічаюся з простими людьми. Саме це й дозволяє мені обґрунтовано переконувати, наполягати на першочерговому вирішенні тієї чи іншої проблеми. Адже чиновник, який працює лише в кабінеті швидше за все не буде вирішувати проблеми місцевого населення. Саме тому я максимально тримаю зв'язок із людьми, які мене обрали.

Суть роботи депутата-мажоритарника спрямувати державні кошти на свій округ. Звісно, під час війни увесь бюджет країни спрямований на оборону й підтримку захисників України. Проте в країні діють ряд програм, залучаються зовнішні інвестиції. Щоб допомогти громадам чи керівникам комунальних установ, бізнесу знайти шляхи реалізації поставлених цілей я спрямовую депутатські запити та звернення до вищих гілок влади країни, які надають рекомендації, роз’яснення, сприяють вирішенню конкретної цілі.

Долаючи численні бюрократичні сходинки цього року вдалося зберегти роботу пологового відділення в Путилі, повернути 20 відсотків «гірських», скасувати наказ про закриття малокомплектних шкіл, домогтися проведення поточного ремонту доріг, мостів, берегоукріплень. Окрема увага приділяється вирішенню особистих питань громадян: земельних, лікування та реабілітація хворих, виплати військовим та їхнім сім’ям, забезпечення житлом, пошук військовополонених чи безвісти зниклих захисників, вирішення побутових питань, тощо. Тобто, віддаючи свій голос за депутата-мажоритарника люди обирають собі на роботу представника для захисту своїх прав та життєвих інтересів громади на рівні держави.

Також зазначу, що чимало викликів стоїть перед освітніми закладами Селятинської громади. Зокрема, мрія всіх дітей та батьків – це створення мистецької та спортивної школи.

Також сьогодні потребує добудови (капітального ремонту, реконструкції!!!!) частина приміщення Селятинського опорного закладу загальної середньої освіти імені О. Зайця. Цього вимагає освітня реформа у рамках створення академічного ліцею з відповідною матеріально-технічною базою. Вирішення ряду господарських питань вимагає філія – Галицівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів.

Освітні заклади мають невпинно і своєчасно вдосконалюватися, щоб діти здобували якісну освіту. Важливо, аби педагоги отримували гідну зарплату не нижчу, ніж 25 тисяч гривень на місяць. Із цією ініціативою я вже виступив у Верховній Раді України, спрямувавши депутатський запит до Кабміну, який зобов’язаний розробити механізм виконання, щоб молоді фахівці з вищою освітою мали мотивацію працювати в Україні, а не виїжджати за кордон.

Важливим елементом у освітній системі є садочки. На прикладі Шепітського закладу дошкільної освіти зазначу, що одразу впадає у вічі стан прилеглої території: огорожа, доріжки, ігрові майданчики, господарські споруди, тощо (і таких закладів на Буковині – чимало). Іншим болючим питанням залишається низька зарплата працівників. Отже, невдовзі я спрямую депутатські запити з вимогою належного фінансування дошкільної освіти на підвищення зарплат працівникам, а також будівництво чи реконструкцію приміщень і територій, належного забезпечення матеріально-техінчною базою за рахунок коштів державного бюджету. Ці завдання не під силу виконати гірським громадам з низькими бюджетними надходженнями.

Ні для кого не секрет, що моя увага завжди прикута до розвитку спорту в громадах. За моєї підтримки було збудовано десятки спортивних майданчиків зі штучним покриттям, проводяться спортивні змагання, надається підтримка спортсменам, які беруть участь у чемпіонатах. Сучасні спортивні осередки мають бути у кожному селі. Тому ініціюватиму будівництво спортивної зали в Шепітському ЗЗСО І-ІІІ ступенів.

Під час візиту до Селятинської громади я вкотре здійснив дитячі мрії та подарував кожній школі професійні волейбольні м’ячі, Шепітському садочку – колонку з мікрофоном, а шкільній бібліотеці в Селятині вручив комплект книг.

Підкреслю, що кожен мій візит до буковинських сіл приносить позитивні результати на користь людей.

Також переді мною стоїть постійне завдання допомагати ЗСУ та волонтерам. Цього дня зустрівся з викладачкою Путильської музичної школи Романою Іванишен та директором Киселицького ліцею Петром Рейкало і передав для їхніх осередків тканину та шпагат для плетіння маскувальних сіток. Дякую всім людям, які допомагають захисникам та продовжують жити і працювати у рідній країні.