Сьогодні у мене до вас серйозна розмова на гостру, але дуже важливу тему
Війна закінчиться, і в Україну повернуться деякі бізнесмени та чиновники, які першими поїхали з країни та «успішно» пересиділи війну у безпечних країнах. І ніяк не допомагали нашій перемозі. Звісно, є й ті, хто багато допомагав. Величезна їм подяка та повага. Але я про інших, про так званий «батальйон Монако».Ці «панове», що повернуться на Батьківщину, матимуть перед нами велику перевагу. По-перше, вони прожили цей час без стресу війни. По-друге, вони весь свій фокус спрямовували на збереження своїх грошей, які, здебільшого, вони вдало вивезли, і на розвиток чи збереження своїх бізнесів, зменшення ризиків. І точно в цьому досягли успіху, коли інші думали, чим допомогти ЗСУ, де знайти гроші і де купити броник, тепловізор, пікап, приціл, медицину (турнікети) і сотні інших важливих речей. По-третє, вони захочуть повернути собі свої минулі позиції та посади, або зайняти нові. І, швидше за все, зберігши свої капітали, матимуть на це кошти та можливості.І не дай Бог цьому статися! Тоді буде, як у казці про вовка та лисицю: битий небитого везе. Ми не повинні пропустити цей момент і не допустити таких людей «з тріумфом» повернутися на колишні місця. Кожен має отримати по заслугах перед Батьківщиною! Мільйони українців, котрі самі часто потребують допомоги, віддали для перемоги останнє. Саме їм ми повинні віддати шану, оформити грошові надбавки в майбутньому до стипендій, зарплат та пенсій, інші соцвиплати та «бонуси» і тому подібне. І не забути про них – це наша громадська відповідальність. Нас, українців! А перш за все ЗСУ.
Героям слава!