У сьогоднішньому дописі хочу звернути увагу на поступове затихання культурної сфери у багатьох селах краю
У сьогоднішньому дописі хочу звернути увагу на поступове затихання культурної сфери у багатьох селах краю. Зазвичай, ми асоціюємо цю діяльність з клубами (старих зразків), де все частіше спостерігаємо закриті двері.
Причина: низькі зарплати працівників та брак кадрів (після того, як фахівці з багаторічним стажем йдуть на заслужений відпочинок, молодь не поспішає займати вакантні місця). Інша складова – відсутність матеріально-технічної бази (починаючи від капремонту приміщення, завершуючи професійним обладнанням).
Культурна галузь потребує якнайшвидших змін, зважаючи на невпинний інформаційно-технічного прогрес та необхідність зберегти духовно-матеріальну спадщину свого народу.
Прикро, що працівники клубів, які продовжують працювати у непростих умовах, поволі перетворюються на прибиральників та опалювачів приміщень. Іноді їх запрошують на проведення тих чи інших заходів пов’язаних із знаменними датами. Дехто з усіх сил намагається тримати робочий «стрій», об’єднуючи сільських дітей у окремі творчі групи за інтересами. Та попри всі старання, без підтримки влади та суспільства, культура на селі продовжуватиме занепадати.
Тішить те, що громади зуміли зберегти, а дехто створити, мистецькі школи, де діти навчаються музичному й художньому мистецтвам. Проте, культура села має набагато ширше значення, що оживає у руках народних майстрів, архітектурній красі, традиціях та звичаях, усній народній творчості та інших складових.
Вважаю, що села не повинні втрачати багаті культурні надбання, які до нині ще якось зберігаються в стінах клубів, родинних музеях, записках та фотознімках дослідників. Важливо, щоб держава взялася за реформування цієї галузі, напрацювавши не лише методику, а й спрямувавши на ці цілі бюджетні витрати у тому числі й на оплату праці фахівців. Культура – важлива!
На фотознімках: зачинені клуби сіл Рипень та Рижа.